Собаки здатні знаходити окремі слова в безперервному потоці людської мови за допомогою механізму, який раніше виявляли лише у людей. Експеримент показав, що мозок тварин особливо реагує на приголосні, причому такої особливості досі не фіксували навіть у приматів.
Вчені досліджували так звану перевагу приголосних — здатність мозку сильніше спиратися саме на ці звуки під час розпізнавання структури слів. Досі цей механізм вважали характерним для людської обробки мовлення.
У дослідженні взяли участь 20 людей і 20 домашніх собак. Науковці спостерігали за роботою їхнього мозку під час прослуховування звукових послідовностей із різними закономірностями.
З’ясувалося, що і люди, і собаки краще розпізнавали структуру слів, коли вона визначалася приголосними, а не голосними. Мозкова активність собак при цьому синхронізувалася з ритмом слів подібно до того, як це відбувалося у людей.
Співавторка дослідження Кінга Г. Тот назвала результати першим доказом того, що перевага приголосних може виникати в мозку іншого виду. Особливість виявилася тим цікавішою, що раніше її не спостерігали навіть у приматів, які еволюційно ближчі до людини.
Науковці також перевірили, наскільки важливими для формування цього механізму є перші місяці життя тварини. Частина собак змалку росла в сім’ях, тоді як інші спочатку жили на вулиці або в притулках.
Попри різницю в ранньому досвіді, обидві групи продемонстрували виражену перевагу приголосних. Дослідники припускають, що для появи такого способу обробки звуків може бути достатньо регулярного контакту з людським мовленням.
Першою авторкою роботи Богларкою Морваї та її колегами спочатку розглядалася інша можливість. Якби перевага приголосних залежала від унікальних мовних здібностей людини, собаки не мали б демонструвати аналогічну реакцію навіть після тривалого життя поруч із людьми.
Аттіла Андікс з Університету Етвеша Лоранда вважає, що результати ставлять під сумнів необхідність спеціального вродженого механізму, заздалегідь пристосованого саме до людської мови. Регулярне прослуховування мовлення, за його словами, може впливати на роботу мозку та формувати способи обробки інформації, які раніше вважали суто людськими.
Повністю однаковими мовні можливості людей і собак при цьому не виявилися. Учасники-люди могли знаходити закономірності й у словах, структура яких визначалася голосними, хоча справлялися із цим гірше, ніж із приголосними.
Собаки такої здатності не продемонстрували. Дослідники припускають, що ця різниця може відображати більшу здатність людського мозку пристосовуватися до нетипових мовних закономірностей.
Результати доповнюють попередні спостереження за тим, як собаки сприймають людське мовлення. Раніше було встановлено, що окремі тварини здатні засвоювати нові слова, просто слухаючи розмови господарів.
Для такого навчання собакам доводиться одночасно стежити за напрямком погляду й увагою людини, реагувати на комунікативні сигнали та виокремлювати потрібні слова з безперервного мовного потоку.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
Залишити відповідь