Марс у далекому минулому пережив щонайменше три різні періоди взаємодії гірських порід із водою. Найбільш несподіваною знахідкою Perseverance стали сліди гарячих підземних вод, які колись циркулювали крізь вулканічні породи кратера Єзеро.
Знахідку зробили у так званій Маргінальній зоні біля внутрішнього краю кратера Єзеро. Perseverance досліджує цю ділянку Червоної планети з 2023 року.
Про існування цієї зони науковці спочатку дізналися завдяки спостереженням з орбіти. Вони припускали, що марсохід знайде там осадові породи, які утворилися вздовж берегової лінії стародавнього озера, що колись заповнювало кратер.
Однак Perseverance натрапив на іншу картину. Замість очікуваних осадових порід він виявив магматичні, які сформувалися з розплавленої речовини в надрах Марса або внаслідок вулканічної активності.
Саме ці породи зберегли сліди давніх процесів за участю води. За допомогою приладу SuperCam дослідники вивчили понад 185 ділянок корінних порід у Маргінальній зоні.
Результати вказують щонайменше на три окремі епізоди впливу води. Під час першого насичені вуглекислим газом підземні води взаємодіяли з олівіном — мінералом, який утворився під час повільного охолодження магми.
Наслідком цієї реакції стала поява карбонатних мінералів у тріщинах порід. Вони зберегли свідчення давнього контакту вулканічного матеріалу з підземними водами.
Другий водний епізод уже був пов’язаний з озером, яке існувало в кратері Єзеро. У частині порід Perseverance виявив кремнезем, здатний утворюватися внаслідок взаємодії олівіну з водою.
Особливо часто кремнезем траплявся у породах, які в минулому перебували нижче рівня озерної води. Це дало дослідникам ще одне свідчення того, що вода неодноразово змінювала місцеві гірські породи.
Найцікавіші сліди третього епізоду виявили у східній частині Маргінальної зони. Там сформувалися мінеральні жили із сульфатом кальцію та флюоритом.
Такий склад вказує на циркуляцію гарячої води крізь вулканічні породи. Це означає, що в минулому в районі кратера могли існувати гідротермальні процеси.
На Землі гідротермальні системи здатні створювати середовище, придатне для існування мікроорганізмів. Тому породи зі слідами давньої гарячої води становлять особливий інтерес для дослідників, які шукають можливі свідчення минулого життя на Марсі.
Окремі дослідження також вказують на значні відмінності між двома півкулями Червоної планети. За наведеними оцінками, у глибинах південної півкулі температура може бути приблизно на 400 градусів Цельсія вищою, ніж у північній, що додає нових питань до загадки різкого контрасту між рівнинною північчю та скелястими південними височинами Марса.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
Залишити відповідь