Навіть нотаріально оформлений заповіт не завжди гарантує, що майно після смерті власника розподілять саме так, як він зазначив. Закон передбачає низку ситуацій, коли документ може бути нікчемним, оскарженим у суді або втратити силу повністю чи в окремій частині.
Одна з ключових вимог стосується дієздатності заповідача. Якщо документ склала людина, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, такий заповіт може не породжувати передбачених ним юридичних наслідків.
Проблеми виникають і через недотримання встановленої форми. Якщо у випадку, коли закон вимагає нотаріального посвідчення, заповіт оформили без нього, документ може бути визнаний нікчемним.
Ще одна підстава пов’язана з волевиявленням самого власника майна. Заповіт, складений під тиском, через погрози, обман або насильство, можна оскаржувати в суді.
Під час таких спорів важливими можуть бути листування, показання свідків, медичні документи та інші докази стану людини на момент підписання заповіту. Самого твердження про тиск зазвичай недостатньо — обставини потрібно доводити.
Окремі спадкоємці захищені законом навіть усупереч змісту заповіту. Неповнолітні діти, непрацездатні чоловік або дружина та непрацездатні батьки мають право на обов’язкову частку у спадщині.
Її розмір становить половину тієї частки, яку така особа отримала б при спадкуванні за законом. Тому заповіт не може повністю позбавити цих спадкоємців гарантованої законом частини майна.
Попередній заповіт також може втратити силу після оформлення нового. Якщо власник майна пізніше змінює своє рішення та складає інший документ, застосовують останнє чинне волевиявлення в тій частині, в якій воно замінює попереднє.
Проблеми можливі й тоді, коли зазначений спадкоємець помер раніше за заповідача, відмовився приймати спадщину або був усунутий від права на неї. У такому випадку розпорядження щодо цієї людини не спрацює так, як було передбачено спочатку.
Ще одна ситуація — визнання заповіту недійсним за рішенням суду. Підставою для позову можуть бути порушення форми, підроблення підпису, відсутність вільного волевиявлення та інші обставини, які впливають на законність документа.
Звернутися до суду може особа, права або законні інтереси якої порушує заповіт. Це може бути спадкоємець за законом, людина, зазначена у попередньому заповіті, або інший претендент на спадщину, який має юридичні підстави для такого позову.
Для спору можуть знадобитися копія заповіту, свідоцтво про смерть, документи про родинні зв’язки та докази порушення прав. Загальний строк позовної давності в таких справах становить три роки від моменту, коли людина дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
















Залишити відповідь