Щоб швидше прокинутися, покращити концентрацію та підтримати пам’ять, не обов’язково починати день із кави чи складних тренувань. Невролог Аділ Ніаз рекомендує приділяти лише 15 хвилин ранковій фізичній активності, яка допомагає активізувати кровообіг і позитивно впливає на роботу мозку.
Невролог Аділ Ніаз із Медичного центру Університету Джерсі-Шор пояснив, що після пробудження різні ділянки головного мозку повертаються до повноцінної активності не одночасно. Зокрема, префронтальній корі, яка бере участь у плануванні, концентрації та ухваленні рішень, може знадобитися певний час.
Додатковим чинником ранкової млявості буває нестача рідини після нічного сну. Навіть легке зневоднення здатне негативно позначатися на увазі та пам’яті, тому ранкове самопочуття залежить від кількох факторів.
Сам Ніаз намагається починати день із короткого комплексу фізичних вправ. Його тренування триває приблизно 15 хвилин і включає розтяжку, віджимання та присідання.
Для такої руханки не потрібні спеціальні тренажери або абонемент у спортзал. Головне завдання — розім’яти м’язи, посилити кровообіг і трохи підвищити частоту серцевих скорочень.
Лікар намагається виконувати вправи щодня, але навіть за напруженого графіка приділяє їм час щонайменше тричі на тиждень. За його словами, така звичка допомагає швидше налаштуватися на роботу.
Фізична активність сприяє кращому кровопостачанню мозку та впливає на вироблення нейротрофічного фактора BDNF. Цей білок відіграє важливу роль у підтриманні здоров’я нервових клітин та процесах, пов’язаних із навчанням і пам’яттю.
Дослідження також свідчать, що регулярні аеробні навантаження можуть позитивно впливати на гіпокамп. Ця ділянка головного мозку бере участь у формуванні спогадів і засвоєнні нової інформації.
Ніаз зазначає, що після ранкового тренування особисто відчуває більшу зібраність. Особливо корисною ця звичка для нього є перед насиченими робочими днями, коли потрібно швидко зосередитися на завданнях.
Позитивний вплив фізичної активності може проявлятися вже після одного тренування. Зокрема, короткі заняття здатні тимчасово покращувати увагу та розумову працездатність.
Регулярні вправи також пов’язані з підтриманням емоційного стану. Рухова активність впливає на процеси в нервовій системі, які беруть участь у регуляції настрою та реакцій на стрес.
У довгостроковій перспективі систематичні навантаження можуть сприяти збереженню когнітивних функцій. Водночас фізична активність є лише одним із компонентів здорового способу життя, а не гарантією запобігання віковим захворюванням мозку.
За оцінкою Комісії з профілактики деменції журналу The Lancet, опублікованою у 2020 році, зміни способу життя та контроль факторів ризику потенційно можуть допомогти запобігти або відтермінувати до 40% випадків деменції. Проте цей показник стосується сукупності різних чинників, а не лише фізичних вправ.
Людям, які раніше не займалися спортом, невролог рекомендує починати з невеликих навантажень. Це може бути коротка прогулянка, легка розминка або кілька нескладних вправ удома.
Тривалість і складність занять варто збільшувати поступово, орієнтуючись на власне самопочуття. Необов’язково відразу виконувати повноцінний комплекс, якщо організм ще не звик до регулярної активності.
Ще один спосіб підтримувати мотивацію — знайти партнера для ранкових прогулянок чи тренувань. Спільні заняття з другом, родичем або сусідом можуть допомогти дотримуватися графіка, а соціальне спілкування додатково підтримує психологічне благополуччя.
Ніаз також рекомендує готуватися до ранкової активності заздалегідь. Наприклад, спортивний одяг і взуття можна залишати напоготові ще з вечора, щоб після пробудження не витрачати час на збори.
За словами невролога, головне — зробити фізичну активність регулярною та доступною частиною повсякденного життя. Він особисто використовує 15-хвилинний комплекс із розтяжки, віджимань і присідань, намагаючись виконувати його щодня або щонайменше три рази на тиждень.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
















Залишити відповідь