Росія намагається використати гуманітарні кризи, які сама спричинила в Україні, для зближення з адміністрацією президента США Дональда Трампа. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що Кремль представляє обмежену гуманітарну співпрацю як доказ готовності Володимира Путіна до миру, сподіваючись отримати поступки від Вашингтона на майбутніх переговорах.
Російська влада намагається використати гуманітарні домовленості щодо України для поліпшення відносин зі Сполученими Штатами. На думку американських аналітиків, Москва прагне створити враження, що готова до конструктивної співпраці, водночас уникаючи відповідальності за гуманітарні кризи, спричинені російською агресією.
Особливу увагу ISW звернув на зустріч, яка відбулася 5 листопада в Білому домі. Її організувала перша леді США Меланія Трамп за участю представників України та Росії.
Зустріч була присвячена результатам нещодавнього обмеженого припинення вогню в окупованих Олешках Херсонської області. Учасники обговорювали гуманітарний аспект досягнутих домовленостей.
Україну представляли уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець і народний депутат Давид Арахамія. Від Росії прибули генеральний директор Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв та уповноважена РФ з прав людини Яна Лантратова.
Аналітики звернули окрему увагу на участь Лантратової. За даними ISW, вона перебуває під американськими санкціями та безпосередньо причетна до викрадення щонайменше однієї української дитини.
Під час зустрічі Кирило Дмитрієв наголошував на гуманітарному значенні припинення вогню в Олешках. Він також порівняв ці домовленості з попередніми зусиллями Меланії Трамп щодо повернення українських дітей, депортованих до Росії.
Однак, як наголосили в ISW, російський представник не визнав відповідальності Москви за виникнення гуманітарної кризи в Олешках. Натомість він зосередився на позитивному представленні обмеженої співпраці.
На думку аналітиків, така поведінка відповідає ширшій дипломатичній стратегії Кремля. Росія намагається використати окремі гуманітарні домовленості, щоб сформувати у Вашингтоні сприятливіше ставлення до своїх позицій.
Подібну тактику Москва, за оцінкою ISW, застосовує і щодо повернення українських дітей, яких примусово вивезли до Росії. Кремль прагне представити свою участь у розв’язанні гуманітарних проблем як добровільний крок назустріч американській адміністрації.
Водночас американські аналітики наголошують, що відповідальність за виникнення цих криз лежить на Росії. Тому обмежена співпраця щодо усунення їхніх наслідків не змінює обставин, за яких вони виникли.
ISW припускає, що кінцева мета такої дипломатичної поведінки полягає в отриманні поступок від Сполучених Штатів. Зокрема, Кремль може розраховувати на пом’якшення позиції Вашингтона під час майбутніх переговорів щодо війни в Україні.
Російські посадовці також намагаються представити Володимира Путіна як політика, готового до переговорів і гуманітарної співпраці. На думку аналітиків, цей образ суперечить діям російської армії на території України.
Особливо показовою в ISW вважають ситуацію, коли локальні домовленості про припинення вогню відбуваються одночасно з продовженням російських ударів по українських містах. Це ставить під сумнів спроби Москви використати гуманітарну співпрацю як свідчення ширшого прагнення до миру.
Зокрема, під час дії обмеженого перемир’я в Олешках російські війська завдали удару по Дніпру. За наведеними ISW даними, внаслідок цієї атаки загинули щонайменше 14 людей.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover












Залишити відповідь