Велика риба може бути небезпечною: дієтологиня назвала 4 види з високим вмістом ртуті

Велика риба може бути небезпечною: дієтологиня назвала 4 види з високим вмістом ртуті

Не вся риба однаково корисна для здоров’я, навіть якщо містить багато білка та жирних кислот омега-3. Дієтологиня Марія Касас попередила, що великі хижі риби здатні накопичувати ртуть у значних кількостях, тоді як деякі дрібні види мають високу поживну цінність і значно менший ризик забруднення.

Риба вважається важливою складовою збалансованого харчування завдяки високому вмісту повноцінного білка, вітамінів, мінералів і корисних жирів. Однак її вплив на організм залежить не лише від способу приготування, а й від виду, розміру та тривалості життя.

Особливу увагу фахівці приділяють здатності окремих риб накопичувати забруднювачі з навколишнього середовища. Найбільше занепокоєння викликає ртуть, яка може потрапляти в організм людини разом із морепродуктами.

Дієтологиня Марія Касас пояснила, що великі хижі риби не завжди є найкращим вибором для регулярного харчування. Попри високий вміст білка та інших поживних речовин, деякі з них здатні накопичувати значну кількість токсичних сполук.

До видів, споживання яких варто обмежувати, експертка віднесла рибу-меч, великого червоного тунця та щуку. Особливість цих риб полягає в тому, що вони довго живуть і займають високі позиції в харчовому ланцюгу.

Через це в їхніх тканинах поступово накопичується метилртуть. Цей процес пов’язаний із біоакумуляцією, коли забруднювач потрапляє в організм із їжею та з часом досягає вищої концентрації.

Великі хижаки споживають меншу рибу, яка вже може містити певну кількість ртуті. У результаті забруднювач накопичується протягом життя хижака, а його концентрація може бути значно вищою, ніж у дрібніших видів.

Найбільшу небезпеку метилртуть становить для нервової системи, що розвивається. Саме тому рекомендації щодо споживання деяких видів риби особливо суворі для вагітних жінок і дітей.

Іспанське агентство з безпеки харчових продуктів і харчування AESAN рекомендує уникати риби-меча, акули, червоного тунця та щуки під час вагітності й грудного вигодовування. Також ці види не рекомендують дітям віком до десяти років.

Для решти населення абсолютної заборони на їхнє споживання немає. Проте кількість такої риби в раціоні варто контролювати, враховуючи можливе надходження ртуті.

Натомість хорошою альтернативою можуть бути дрібніші жирні риби, зокрема сардини та скумбрія. Вони містять значну кількість корисних жирів і водночас зазвичай характеризуються нижчим рівнем ртуті.

Марія Касас також рекомендує звертати увагу на лосося, особливо дикого. Він, як і деякі інші жирні види риби, є джерелом омега-3 жирних кислот, важливих для нормальної роботи серцево-судинної системи.

Найбільше значення мають ейкозапентаєнова та докозагексаєнова кислоти, відомі як EPA і DHA. Вони беруть участь у фізіологічних процесах, пов’язаних із підтриманням здоров’я серця та судин.

Користь регулярного споживання риби підтверджують і великі наукові дослідження. Зокрема, метааналіз, опублікований у журналі Nutrients у 2023 році, об’єднав дані понад 1,4 мільйона учасників.

Дослідники встановили, що вживання двох-трьох порцій риби на тиждень може бути пов’язане зі зниженням ризику серцево-судинних захворювань приблизно на 8%. Водночас такий зв’язок не означає, що сама риба гарантовано забезпечує відповідне зменшення ризику для кожної людини.

Особливу увагу дієтологиня також приділила нежирним видам риби. Серед них вона виділила хека, тріску, морського язика та молодого хека, які можуть бути хорошим вибором для регулярного харчування.

Ці види зазвичай мають низький вміст загального жиру та насичених жирів. Водночас вони забезпечують організм повноцінним білком, необхідним для підтримання м’язів та інших тканин.

Ще одна перевага багатьох нежирних видів полягає в порівняно низькій концентрації ртуті. Зокрема, Управління з контролю за продуктами харчування та лікарськими засобами США FDA відносить хека, тріску й морського язика до варіантів із низьким вмістом цього забруднювача.

Біла риба також може бути зручним вибором для людей, які контролюють калорійність харчування. Вона містить менше жиру, ніж жирні види, хоча конкретна енергетична цінність залежить від способу приготування.

Проте менша кількість жиру не робить білу рибу автоматично кориснішою. Разом зі зменшенням загального вмісту жирів у ній зазвичай знижується й кількість омега-3 кислот.

Саме тому жирні та нежирні види риби можуть доповнювати одне одного в раціоні. Сардини, скумбрія та лосось забезпечують корисні ненасичені жири, тоді як хек і тріска є джерелами білка з невеликою кількістю жиру.

При цьому не варто оцінювати безпечність риби лише за її розміром. Важливе значення мають конкретний вид, місце в харчовому ланцюгу, тривалість життя та особливості накопичення забруднювачів.

Іспанське агентство AESAN рекомендує включати рибу до раціону від трьох до чотирьох разів на тиждень. При цьому фахівці радять чергувати жирні та нежирні види, віддаючи перевагу тим, які мають нижчу концентрацію ртуті.



🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *