Ядерний вибух на висоті 500 кілометрів над Землею може за лічені дні вивести з ладу майже всі супутники на низькій навколоземній орбіті. Науковці змоделювали наслідки такого сценарію та з’ясували, що вже за два тижні можуть перестати працювати понад 99% космічних апаратів, а утворене сміття загрожуватиме орбіті протягом століть.
Дослідники з Університету Вісконсин-Медісон та Принстонського університету оцінили можливі наслідки застосування ядерної зброї в космосі. Їхні розрахунки показали, що навіть один вибух може спричинити масштабне руйнування супутникової інфраструктури без безпосереднього ураження земної поверхні.
Результати дослідження оприлюднили на науковій платформі arXiv. Учені зосередилися на тому, як радіоактивні частинки після ядерного вибуху взаємодіятимуть із магнітним полем Землі та впливатимуть на космічні апарати.
Для моделювання обрали вибух потужністю один мегатонна на висоті 500 кілометрів над південною частиною Атлантичного океану. Саме тут розташована Південноатлантична аномалія — область з ослабленим магнітним полем Землі.
Особливості цієї зони можуть посилювати вплив радіації на супутники. Після вибуху заряджені частинки здатні накопичуватися в певних областях навколоземного простору, через які регулярно проходять орбіти космічних апаратів.
Головна небезпека полягає не лише в початковому спалаху випромінювання. Значно триваліші наслідки може спричинити утворення штучного радіаційного поясу навколо Землі.
Провідний автор дослідження Зак Петерсен пояснив, що електрони, які виникають під час радіоактивного розпаду продуктів ядерного поділу, можуть затримуватися магнітним полем планети.
У результаті супутники зазнаватимуть повторного опромінення щоразу, коли пролітатимуть через небезпечну ділянку. На відміну від одноразового радіаційного спалаху, такий вплив триватиме значно довше.
Особливе занепокоєння викликає те, що сьогодні навколоземний простір набагато щільніше заповнений супутниками. У моделюванні дослідники врахували приблизно 13 300 космічних апаратів.
За розрахунками, вже через 24 години після вибуху потужністю один мегатонна в районі Південноатлантичної аномалії можуть вийти з ладу 25% супутників.
На третій день частка непрацездатних апаратів зросте до 78%. Це означає, що більшість супутникової інфраструктури на відповідних орбітах може бути втрачена менш ніж за 72 години.
Через тиждень, згідно з моделюванням, кількість виведених із ладу супутників сягне 98%. На п’ятнадцятий день цей показник збільшиться до 99,4%.
Науковці також перевірили, чи допоможе посилений радіаційний захист космічних апаратів. Проте навіть у такому сценарії протягом 30 днів можуть вийти з ладу 99,3% супутників.
Небезпечним виявився і сценарій із менш потужною ядерною боєголовкою. Якщо в космосі підірвати заряд потужністю 100 кілотонн, протягом року, за розрахунками дослідників, можуть перестати працювати 99% супутників.
Масова втрата працездатності космічних апаратів матиме наслідки не лише для їхніх операторів. Супутникові системи використовуються для зв’язку, навігації, спостереження та багатьох інших процесів, від яких залежить повсякденне життя.
Ще однією проблемою стане накопичення космічного сміття. Несправні апарати залишатимуться на орбіті, створюючи додаткову небезпеку зіткнень.
За результатами моделювання, протягом перших двох років після вибуху можуть відбутися приблизно 20 зіткнень між орбітальними об’єктами. Вони спричинять появу нових уламків, які також становитимуть загрозу для інших апаратів.
Упродовж десяти років кількість нових уламків може досягти 3900. При цьому руйнування космічних об’єктів здатне тривати й після завершення змодельованого періоду.
Науковці попереджають, що подальші зіткнення між об’єктами, які довго залишатимуться на орбіті, можуть підтримувати утворення нових уламків. За несприятливого розвитку подій це загрожує поступовим накопиченням космічного сміття та неконтрольованим зростанням його кількості протягом століть.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover












Залишити відповідь